СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

педагогічною радою Директор Великояблуньківського ліцею Великояблуньківського ліцею

Маневицької селищної ради Маневицької селищної ради

Волинської області Волинської області

Протокол № 1 від 27.08.2021 __________ Аліна ПАРФЕНЮК 27.08.2021

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ВЕЛИКОЯБЛУНЬКІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

МАНЕВИЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2021-2022 н.р.

Освітня програма

1-4 клас

(Початкова освіта)

Пояснювальна записка

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 1-2 класів Великояблуньківського ліцею розроблено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко,на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1-2 класи), листа МОН України від 22.05.2018 №1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»зі змінами згідно наказу МОН України №1272 від 08.10.2019 р.

Типову освітню програму для 3-4 класу (2-й цикл) розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказу МОН України від 27.12.2018 р. №1461 «Про затвердження Типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами згідно наказу МОН України №1273 від 08.10.2019 р.

У програмі визначено змістові лінії; очікувані результати навчання та відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповіднихрозуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для них тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єктсуб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування початкова школа Великояблуньківського ліцею може приймати участь у моніторингових дослідженнях навчальних досягнень на національному, обласному, районному, проводити власні моніторингові дослідження на шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів навчального закладу складає 3500 годин/навчальний рік:

Для 1 класу -805 годин/навчальний рік;

Для 2 класу -875 годин/навчальний рік;

Для 3класу -910 годин/навчальний рік;

Для 4 класу -910годин/навчальний рік.

Всього – 3500 годин.

Навчальний план для 1-4 класів НУШ складений на основі освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 1-4 класів на 2021-2022 навчальний рік

Назва освітньої галузі Кількість годин на тиждень
1 клас
2 клас 3 клас 4 клас
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі:
Українська мова та література 7 7 7 7
Англійська мова 2 3 3 3
Математична: Математика 4 4 5 5
Інтегрований курс «Я досліджую світ» (галузі: природнича – 2, соціальна і здоров’язбережувальна – 0,5, громадянська та історична – 0,5) 3 3 3 3
Дизайн і технології 1 1 1 1
Інформатична: Інформатика - 1 1 1
Мистецька:
Образотворче мистецтво 1 1 1 1
Музичне мистецтво 1 1 1 1
Фізкультурна 3 3 3 3
Усього 19+3 21+3 22+3 22+3
Варіативний складник
Індивідуальні консультації та групові заняття з української мови 1 1 1 1
Загальнорічна кількість навчальних годин 20 + 3 22 + 3 23+3 23+3
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня 20/700 22/770 23/805 23/805
Всього фінансується 23/805 25/875 26/910 26/910

Освітню програму для початкової освіти Великояблуньківського ліцею укладено за сімома основними освітніми галузями.

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитинизасобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових,комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву,послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурномудіалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії:

«Взаємодіємо усно»,

«Читаємо»,

«Взаємодіємо письмово»,

«Досліджуємомедіа»,

«Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальніпредмети:

1 клас - інтегрований курс «Навчання грамоти».

2 клас – навчальні предмети "Українська мова", "Читання".

3 клас – навчальні предмети"Українська мова", "Літературне читання"

4 клас - навчальні предмети "Українська мова", "Літературне читання"

Математична галузь(математика) ставить за мету різнобічний розвитоко собистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за

такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні

фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичнізадачі і дослідження».

До програми 1, 2, 3, 4 класів подано орієнтовний перелік додаткових тем длярозширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення.

Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно, з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результатививчення додаткових тем не є об’єктом контролю й оцінювання.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна, природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проєктної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів.

Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаютьсянавчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистіснийрозвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу впроцесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює системуінтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різнихсферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької,поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названихвище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечнаповедінка);

«Людина серед людей»(стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві;моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як членасуспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців усвітові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей,культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищприроди; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини уприроді; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність міждіяльністю людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з 2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та їїсвітоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключовихкомпетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускникипочаткової ніколи повинні використовувати початкові знання, вміння танавички для:

доступу до інформації (знання де шукати і як отримуватиінформацію);

опрацювання інформації;

перетворення інформації із однієї форми в іншу;

створення інформаційних моделей;

оцінки інформації за її властивостями.

Технологічнаосвітня галузь (дизайні технології) ставить за метурозвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності,формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей,необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими,культурного й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими

змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище»,«Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовищесоціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво) ставить за мету всебічнийхудожньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурнихцінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної тазарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецькихпредметних та міжпредметних компетентностей, необхідних Для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва»,«комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягненнязагальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальноїмистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або

предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичнемистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклунавчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за метувсебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної таігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурнихкомпетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту,фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих іпатріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Руховадіяльність», «Ігрова та змагальна діяльності».

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказМіністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/65 17).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органівмісцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів урахован ісанітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-му класі – 35хвилин, у 2-4му класі - 40 хвилин.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичноїкультури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаженняучнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову, може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані закладуосвіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей;

проведення індивідуальних консультацій;

проведення групових занять.

Освітня програма може мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музичне мистецтво, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до ЗаконуУкраїни «Про повну загальну середню освіту».

Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-деннимнавчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державномустандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожноїосвітньої галузі.

Освітня програма має потенціал для формування у здобувачів таких

ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою;

2)здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та

однією з іноземних мов;

3)математична;

4)компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

5)інноваційність;

6) екологічна;

7)інформаційно-комунікаційна;

8)здатність до навчання впродовж життя;

9)громадянські та соціальні компетентності;

10) культурна;

11) підприємливість та фінансова грамотність

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власнудумку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість,ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивнокерувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язуватипроблеми, співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початковоїосвіти.Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно доЗакону України «Про освіту») з урахуванням досягнень попереднього етапу розвитку здобувачів освіти.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початковашкола забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний,інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчогосамовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави,рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та іншихлюдей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття

початкової освіти за інших умов.

Основними формами організації освітнього процесу є:

- різні типи уроку,

- екскурсії,

- віртуальні подорожі,

- спектаклі,

- квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретнихочікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються

на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів непередбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичномуобліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановуютьспособи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованнювідповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин узнаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток

дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати

досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми йзапобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми йухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно

до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимальноможливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажаннянавчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях іздібностях.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступнихкомпонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю

знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу

освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівняпедагогічних працівників.

1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

№, з/п ПІП учителя Предмет Стаж Категорія Звання
1. Корнійчук Наталія Матвіївна Початкове навчання 25 Вища
2. Тарасевич Світлана Миколаївна Початкове навчання 26 І кат.
3. Медведюк Галина Іванівна Початкове навчання 37 Вища
4. Турик Наталія Анатоліївна Початкове навчання 25 Вища
5. Басалко Наталія Андріївна Музичне мистецтво 19 І кат.
6. Сільчук Дмитро Авксентійович Фізична культура 28 Вища
7. Чуйко Валентина Леонідівна Інформатика 05 ІІ кат.
8. Хом'як Вікторія Миколаївна Англійська мова 07 Спец.
9. Парфенюк Аліна Василівна Англійська мова 05 І кат.

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:

№ з/п Назва навчальної програми Наявність (так/ні) Ким, коли затверджена
1. Типова освітня програма розроблена під керівництвом О.Я. Савченко Так Наказ МОН України від 08.10.2019 року №1273
2. Англійська мова. Типова освітня програма для учнів 1-4 класу за новим Державним стандартом початкової освіти, затверджена постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87 Так
№, з/п Предмет Автор. Назва підручника
1. Українська мова Кравцова Н. М., Придаток О. Д. Українська мова. Буквар: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
2. Англійська мова Карпюк О. Д. Англійська мова: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом).
3. Математика Корчевська О. П., Козак М. В. Математика: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти.
4. Я досліджую світ Жаркова І., Мечник Л. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
5. Мистецтво Рубля Т. Є. Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти.
6. Українська мова та читання Кравцова Н. Українська мова та читання: підручник для 2 кл закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
7. Англійська мова Карпюк О. Д. Англійська мова: підручник для 2 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом).
8. Математика Козак М. Математика: підручник для 2 класу закладів загальної середньої освіти.
9. Я досліджую світ Жаркова І., Мечник Л., Роговська Л. та ін. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
10. Мистецтво Рубля Т. Є. Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 2 класу закладів загальної середньої освіти.
11. Українська мова Кравцова Н. М., Придаток О. Д. Українська мова. Буквар: підручник для 3 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
12. Математика Корчевська О. П., Козак М. В. Математика: підручник для 3 класу закладів загальної середньої освіти.
13. Англійська мова Карпюк О. Д. Англійська мова: підручник для 3 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом).
14. Я досліджую світ Жаркова І., Мечник Л. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
15. Мистецтво Рубля Т. Є. Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 3 класу закладів загальної середньої освіти.
16. Українська мова Кравцова Н. М., Придаток О. Д. Українська мова: підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
17. Математика Корчевська О. П., Козак М. В. Математика: підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти.
18. Англійська мова Карпюк О. Д. Англійська мова: підручник для 4 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом).
19. Я досліджую світ Жаркова І., Мечник Л. Я досліджую світ: підручник інтегрованого курсу для 4 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах).
20. Мистецтво Рубля Т. Є. Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 4 класу закладів загальної середньої освіти.
21.
22.
23.

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

3.1. Інформація про загальну площу приміщень, що використовуються у навчанні

Адреса приміщення 44643, Волинська обл., Маневицькийр-н, с. Велика Яблунька, вул. Шкільна, 1
Найменування власника майна Маневицька районна рада
Площа (кв. метрів) 2400
Найменування та реквізити документа про право власності Виписка з реєстру за кодом ЄДРПОУ 25086014 Акт власності на землю
Інформація про наявність документів про відповідність санітарним нормам Так
Інформація про наявність документів про відповідність вимогам правил пожежної безпеки Так
Інформація про наявність документів про відповідність нормам з охорони праці Так

3.2. Забезпечення приміщеннями навчального призначення, іншими приміщеннями, спортивними майданчиками

Найменування приміщень Кількість приміщень (одиниць) Площа (кв. метрів) Власне/ Орендоване
Класні кімнати 4 56 Власне
Комп’ютерний клас 1 56 Власне
Спортивна зала 1 72 Власне
Футбольне поле 1 45х90 Власне
Волейбольна площадка 1 9х30 Власне
Гандбольне поле 1 15х30 Власне
Бібліотека 1 100 Власне
Їдальня 1 96 Власне
Санвузол 1 17 Власне

3.3. Обладнання навчальних приміщень та майданчиків

Найменування навчальних приміщень Найменування обладнання 1 клас 2 клас 3 клас
Класна кімната Парти 14 11 15
Стільці 14 11 15
Дошка 1 1 1
Стіл письмовий кутовий і пенал 1 1 1
Тумби (мобільні) 2 2
Дошка (коркова) - 1
Дошка (фліп-чартна) - 1
Стінка 1 1
Шафки для одягу - 3
Ноутбук 1 1 1
Документ-камера 1 1
Багатофункціональний пристрій 1 1 1
Ламінатор - 1
Телевізор 1 1 1
Пазли-каремати 1 11 7
Ігровий набір Six Bricks 10 6
Каса букв, 56 демонстраційних карток 1 1 1
Демонстраціний набір цифр і знаків на магнітах 1 1 1
Терези дерев’яні 1 1 1
Набір годинників 1 2 2
Глобус фізичний 1 1 1
Лупа шкільна 2 2
Мікроскоп 1 1
Фізичні карти 1 2 2
Комп’ютерний клас Робоче місце учня 14 10 10
Робоче місце вчителя 1 1 1
Проектор 1 1
Інтерактивна панель 1
Спортивна зала М’яч футбольний 1 1 2
М’яч волейбольний 1 1 -
М’яч баскетбольний 1 - -
Скакалка 2 2 2
Стіл тенісний 1 1 1
Бібліотека Підручники
Художня література
Комп’ютер 3 -
Стіл 2 2
Стільці 15

4.1.Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

У 2021-2022 н.р. навчальний процес у 1-4 класах буде здійснюватись відповідно до вимог Закону України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017 року. Закону України « Про повну загальну середню освіту»,Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу Нової української школи(затверджено наказом МОН від 23.03.2018 №283). Нова українська школа:Порадник для вчителя/Під заг. Ред.. Бібік Н. М.- К.:ТОВ «Видавничий дім «Плеяди»,2017.Концепції Нової української школи, розпоряджень Кабінету Міністрів України № 988-р від 14.12.2016 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», №903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», постанови КМУ від 21.02.2017 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», розпорядження КМУ № 17-р від 17.01.2018 «Про додаткові заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2018 році», наказів МОН України від 13.07.2017 № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня», від 15.01.2018 № 36 «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти», від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи», від 13.02.2018 № 137 «Про затвердження примірного переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для навчальних кабінетів початкових класів», від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі», листів МОН України від 03.07.2018 № 1/9-415 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році» . Лист МОН України 1/9-430 від 11 серпня 2020року «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2021-2022 н. р.»

4.2.Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення.

Контроль за виконанням навчального плану та освітньої програми здійснюється шляхом вивчення документації класовода та дистанційного спостереження за навчальними заняттями.

4.3.Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти.

Практичний психолог здійснює постійний психолого-педагогічний супровід освітнього процесу. Налагоджена робота з батьками. На постійному контролі знаходяться діти, які опинилися в складних життєвих умовах.

4.4.Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Класоводи Корнійчук Н. М., Тарасевич С. М., Медведюк Г.І., вчитель англійської мови Хом'як В. М., вчитель фізичної культури Сільчук Д. А. пройшли онлайн навчання по НУШ та відвідали ряд тренінгів, присвячених питанням викладання в НУШ.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма

для 5-9 класів

(Базова середня освіта)

Освітня програма Великояблуньківського ліцею розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказу МОН України від 20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

Освітня програма базової середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 18; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-го класу – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-го класу – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-го класу – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ІІ ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план Великояблуньківського ліцею дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладу освіти.

Варіативна складованавчального плану використовується на: підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (профілактика шкідливих звичок, золоті міфи народів світу, практичне право, креслення );індивідуальні консультації та групові заняття з математики, української мови.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» закладом освіти сформовано самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-віковихособливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій, а саме

Назва варіативного модуля Учителі Кількість годин на вивчення У якому семестрі вивчається
Загальна фізична підготовка Сільчук Д. А. Матвійчук А. В. За навчальною програмою «Фізична культура в школі», 5-9 класи, Київ: Літера ЛТД, 2018 р. І
Футбол І-І
Баскетбол ІІ
Волейбол ІІ
Настільний теніс ІІ
Легка атлетика І -ІІ

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музичне мистецтво, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметнихкомпетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметіврозкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати базової середньої освіти

Освітня програма Великояблуньківського ліцею базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми базової середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей, передбачених стандартом освіти.

Таблиця №1

до освітньої програми базової середньої освіти,

затвердженої наказом МОН України

від 20.04.2018 № 405

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

5-8 класи

ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень
5клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5 2 2
Українська література 2 2 2 2 2
Англійська мова 3 3 3 3 3
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Суспільствознавство Історія України 1 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія - 1 1 1 1
Основи правознавства - - - - 1
Мистецтво* Музичне мистецтво 1 1 1 - -
Образотворче мистецтво 1 1 1 - -
Мистецтво - - - 1 1
Математика Математика 4 4 - - -
Алгебра - - 2 2 2
Геометрія - - 2 2 2
Природознавство Природознавство 2 - - - -
Біологія - 2 2 2 2
Географія - 2 2 2 1,5
Фізика - - 2 2 3
Хімія - - 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 2 2 1 1 1
Інформатика 1 1 1 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Фізична культура** 3 3 3 3 3
Разом 23,5+3 26,5+3 28+3 28,5+3 30+3 31+3
Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації 3,5 3,5 2,5 3 3
Курси за вибором
Основи християнської етики 0,5 1 0,5 0,5 -
Українознавство 1 1 1 0,5 -
Народні ремесла. Вишивка 1 -
Народні ремесла. Бісероплетіння 1 -
Золоті міфи та легенди народів світу 0,5 -
Профілактика шкідливих звичок 1
Креслення 1 1
Практичне право 1 -
Індивідуальні заняття та консультації 1
Математика 1
Українська мова 1 1
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32 33 33 33 33+3
Всього (без урахування поділу класів на групи) 27+3 30+3 30,5+3 31,5+3 33+3

Перелік навчальних програм

для учнів закладів базової середньої освіти

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українськамова. 5-9 клас. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчання. − К.: Видавничийдім «Освіта», 2013 (зізмінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804). Рівень стандарту
2. Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. – К.: Освіта, 2013 зізмінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804. Рівень стандарту
3. Англійська мова. 5-9 клас. Типова освітня программазакладівзагальноїсередньоїосвіти ІІ ступеня, розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408. Рівень стандарту
4. Зарубіжналітература. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів – К.: Видавничийдім «Освіта», 2013 зізмінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Рівень стандарту
5. Всесвітняісторія. 5-9 клас. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Наказом МОН України від 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
6. Історія України.5-9 клас. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Наказом МОН України від 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
7. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Наказом МОН України від 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
8. Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Наказом МОН України від 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
9. Мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена Наказом МОН України від 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
10. Математика. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами ,затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
11. Алгебра. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами,затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
12. Геометрія. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязі змінами,затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
13. Природознавство. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами,затвердженими наказом МОН України від 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
14. Біологія. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами, затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
15. Географія.Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами, затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
16. Основиправознавства.Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів, затверджена Наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
17. Фізика. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчання, затверджена МОН Українивід 24.11.2017 року№1539 Рівень стандарту
18. Хімія.Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами , затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
19. Трудовенавчання. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами ,затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
20. Інформатика.Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами ,затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту
21. Фізична культура.Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами ,затвердженими наказом МОН Українивід 23.10. 2017 року №1407 Рівень стандарту
22. Основиздоров’я. Навчальнапрограма для загальноосвітніхнавчальнихзакладів з українськоюмовоюнавчаннязізмінами ,затвердженими наказом МОН Українивід 07.06. 2017 року №804 Рівень стандарту

Освітня програма

для 10-11 класів

(Профільна середня освіта)

Освітня програма Великояблуньківського ліцею (профільна середня освіта) розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказом МОН України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

Освітня програма профільної середньої освіти (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів для 10, 11 класів (таблиця2)

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 4; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік:

для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному навчальний плані.

Навчальний план для 10,11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи.

Навчальний план для 10,11 класу складено за другим варіантом організації освітнього процесу, який містить перелік базових предметів, що включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова» «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика»,«Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами«Інформатика», «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту.

Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3 для 10 класу, таблиці 9 для 11 класу), що вивчаються на профільному рівні;

курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У навчальному плані Великояблуньківського ліцею враховано, що:

профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей; кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети; у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок годин, передбачених планом для профільних предметів і спеціальних курсів (таблиця 2).

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть удосконалювати свої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

В закладі освіти при складанні навчального плану збільшено кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин: на профільному рівні вивчається українська мова, українська література, додаткові години виділені на вивчення англійської мови, математики.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у закладі загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметнихкомпетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров'я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію,на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметіврозкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити, можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації, як правило, застосовується у класах з вечірньою формою здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Передбачені результати профільної середньої освіти

Освітня програма Великояблуньківського ліцею профільної середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми профільної середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей, передбачених стандартом освіти.

Таблиця №2

до освітньої програми школи ІІІ ступеня,

затвердженої наказом МОН України

від 20.04.2018 № 408

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

(Профільна середня освіта)

10 - 11 класи

ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

№ п/п Навчальні предмети Кількість годин на тиждень
10 клас 11 клас
1 Українська мова 2 2
2 Українська література 2 2
3 Зарубіжна література 1 1
4 Англійська мова 2 2
5 Історія України 1,5 1,5
6 Всесвітня історія 1 1
7 Громадянська освіта 2 -
8 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія 3 3
11 Біологія і екологія 2 2
12 Географія 1,5 1
13 Фізика і астрономія 3 4
14 Хімія 1,5 2
15 Фізична культура 3 3
16 Захист Вітчизни 1,5 1,5
Вибірково-обовязкові предмети
17 Інформатика 1,5 1,5
18 Мистецтво 1,5 1,5
19 Технології - -
Разом 27+3 26+3
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 8 9
Додатковий час на профільні предмети
Українська мова 2 2
Українська література 2 2
Додаткові години на окремі базові предмети
Математика 1
Англійська мова 1 1
Індивідуальні консультації та групові заняття
Математика 1
Українська мова 1 1
Факультативи
Фінансова грамотність 1
Історія України І половини ХХ століття в особах 1
Країни Європи на політичній карті світу 1
Гранично допустиме навантаження на учня 33 33
Всього фінансується 38 38

Таблиця 4

до Типової освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів , які використовуються в закладі загальної середньої освіти

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українська мова Профільний рівень
2. Біологія і екологія Рівень стандарту
3. Всесвітня історія Рівень стандарту
4. Географія Рівень стандарту
5. Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту
6. Зарубіжна література Рівень стандарту
7. Захист Вітчизни Рівень стандарту
8. Інформатика Рівень стандарту
9. Історія України Рівень стандарту
10. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) Рівень стандарту
11. Мистецтво Рівень стандарту
12. Технології Рівень стандарту
13. Українська література Профільний рівень
14. Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.) Рівень стандарту
15. Фізична культура Рівень стандарту
16. Хімія Рівень стандарту
17. Іноземні мови Рівень стандарту

Перелік навчальних програм

курсів за вибором та факультативів

Клас Назва Форма (факультатив, курс за вибором, спецкурс) Реквізити грифу МОНу (для кожної програми окремий)
2 4 Християнська етика в українській культурі «Дорога Мудрості» Курс за вибором Програма курсів за вибором для ЗНЗ Л.Ф. Щербакова, Тернопіль, Мандрівець 2011р.
3 5 Основи християнської етики Курс за вибором Програма для ЗНЗ. Основи християнської етики1-11 клас, Свічадо, 2015
4 6 Основи християнської етики Курс за вибором Програма для ЗНЗ. Основи християнської етики1-11 клас, Свічадо, 2015
5 7 Основи християнської етики Курс за вибором Програма для ЗНЗ. Основи християнської етики1-11 клас, Свічадо, 2015
6 8 Основи християнської етики Курс за вибором Програма для ЗНЗ. Основи християнської етики1-11 клас, Свічадо, 2015
7 5 Народні ремесла «Вишивка» Курс за вибором Програма з позашкільної освіти: художньо-естетичний напрям/ упор. В.В. Ткачук Випуск 2, Київ, Грамота, 2009
8 6 Народні ремесла «Бісероплетіння» Курс за вибором Програма з позашкільної освіти: художньо-естетичний напрям/ упор. В.В. Ткачук Випуск 2, Київ, Грамота, 2009
9 5 Українознавство Курс за вибором Програма курсу за вибором Українознавство 5-11 кл. О.П. Кононенко, Київ, 2014
10 6 Українознавство Курс за вибором Програма курсу за вибором Українознавство 5-11 кл. О.П. Кононенко, Київ, 2014
11 7 Профілактика шкідливих звичок Курс за вибором Програма курсу за вибором Профілактика шкідливих звичок,Г.Є.Челах,Донецьк, 2012
12 8,9 Українознавство Факультатив Програма курсу за вибором Українознавство 5-11 кл. О.П. Кононенко, Київ, 2014
15 8 Практичне право Курс за вибором Програма курсів за вибором, факультативів, гуртків МОН України, Київ, Генеза, 2013
16 8 Креслення Курс за вибором Програма курсу за вибором ,факультативів. Креслення для ЗНЗ. Біла Церква, 2008
17 9 Креслення Курс за вибором Програма курсу за вибором,факультативів. Креслення для ЗНЗ. Біла Церква, 2008
18 6 Золоті міфи та легенди народів світу Курс за вибором Програми курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури Біла Церква, 2015
19 10 Фінансова грамотність Факультатив Програма курсу за вибором Фінансова грамотність, Т.С. Смовженко, 2014
20 11 Країни Європи на політичній карті світу Факультатив Навчальна програма для 11-річної школи курсів за вибором, Л.І.Комовська, Київ, 2010
21 11 Історія України першої половини ХХ ст. в особах Факультатив Збірник навчальних програм курсів за вибором для учнів 10-11 класів суспільно-гуманітарного напряму (частина 2). Т.О.Чубукова
22 9 Лексикографія української мови Курс за вибором Програма курсу за вибором. М. І. Степанюк, Тернопіль, Мандрівець 2008
Кiлькiсть переглядiв: 117